Фізична карта півкуль (конспект)

Розглядаючи фізичну карту півкуль, перш за все звернемо увагу на градусну сітку. Вона, як відомо, утворена меридіанами та паралелями. Меридіани – це уявні лінії, які утворюються в результаті перерізу земної поверхні площиною, яка проходить через земну вісь. Паралелі – це уявні лінії, які утворюються в результаті перерізу земної поверхні площиною, перпендикулярною (розташованою під кутом 90°) до земної осі. І меридіани, і паралелі є уявними лініями, тому на місцевості їх побачити неможливо. Однак нанесені на глобус чи карту вони відіграють важливу роль. До того ж ми самі визначаємо, як часто будемо проводити ці лінії, в залежності від масштабу та призначення карти чи глобуса. Легко помітити, що усі меридіани однакові між собою, бо вони з'єднують одні й ті ж точки – полюси. Паралелі на відміну від меридіанів – усі різні між собою. Чим далі від полюса, тим вони будуть довшими. Найбільшою паралеллю є екватор – лінія рівновіддалена від полюсів. За своєю довжиною екватор майже такий, як і будь-який з меридіанів, близько 40 000 км.

За допомогою паралелей визначають широту будь-якої точки. Географічна широта – це кут між площиною екватора та лінією, що проходить через певну точку до центра Землі. Оскільки через будь-яку точку можна провести паралель, то для визначення її широти в градусах достатньо обчислити кутову відстань від екватора (він є початком відліку широти) до паралелі даної точки. Екватор ділить земну кулю на дві півкулі – Північну та Південну. Широта також буває північною (скорочено пн. ш.) та південною (пд. ш.). Широта екватора – 0°. Географічні полюси мають широту 90°.

Довготу точки визначають за допомогою меридіанів. Географічна довгота – це кут між площиною початкового меридіана та меридіана даної точки. За початковий прийнято меридіан, що проходить через астрономічну обсерваторію у містечку Ґринвіч, поблизу столиці Великої Британії – Лондона. Цей меридіан називають нульовим (він має довготу 0°) або Ґринвіцьким. Ґринвіцький меридіан ділить земну кулю на Західну та Східну півкулі. Відлік довгот ведуть на захід та на схід від початкового меридіана, тому довгота також буває західною (з. д.) та східною (с. д.), і не може перевищувати 180°.

Один градус на будь-якому з меридіанів відповідає, приблизно 111,3 км на місцевості. Такою ж є ситуація і на екваторі. На інших паралелях відстань на місцевості, що відповідає 1° на карті, зменшується в напрямку від екватора до полюсів. Так довжина одного градуса дуги паралелі 10° становить 109,6 км, паралелі 50° (приблизна широта Києва та Харкова) – 71,7 км.

Географічною адресою будь якої точки земної кулі є її географічні координати, які являють собою широту та довготу, виражені в градусах. Цікаво, що є дві особливі точки, які мають лише широту і зовсім не мають довготи. Це – географічні полюси. Уважно подивись на карту півкуль та подумай чим це пояснити?