§ 1. Що і як вивчає соціально-економічна географія світу. (підручник)

ВСТУП

 

§ 1. Що і як вивчає соціально-економічна географія світу

1.    Пригадайте з курсу 9 класу, що є предметом вивчення економічної і соціальної географії України.

2.    Які вам відомі методи географічних досліджень?

3.     Які джерела інформації ви використовували, вивчаючи географію?

 

ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ. Кожна наука має свій предмет дослідження. Предметом вивчення соціально-економічної географії світу є закономірності розвитку і розміщення населення, а також господарства в світі в цілому та в окремих регіонах і країнах.

Первинними своєрідними цеглинами науки є поняття, з яких вибудовується взаємопов’язана наукова система. Як у фізиці основним є поняття атома, у хімії – молекули, а в біології – клітини, так у географії основним є поняття території. Територія – це обмежена частина поверхні Землі з характерними для неї природними й створеними людиною (антропогенними) особливостями та ресурсами, яка має певну площу, географічне положення та інші характеристики. Територія є частиною географічного простору (геопростору), що охоплює всі земні сфери (літо-, гідро-, атмо-, біосферу), єдність і взаємозв’язок яких виявляється в географічній оболонці. Важливими складовими геопростору є акваторія (ділянки водної поверхні), повітряний простір і надра, які у сукупності формують географічний простір.

У соціально-економічній географії, яка є складовою частиною географії,  термін «територіальний» вживається для означення всього, що пов’язане з конкретною територією, як синонім до слова «просторовий». Від цього поняття походять такі, як територіальний поділ праці, територіальний комплекс, територіальні зв’язки тощо. Соціально-економічна географія світу охоплює широке коло питань просторових аспектів розвитку суспільства, світового господарства, взаємодії людини і природи в різних регіонах світу. Таким чином, головним її поняттям є територіальна (геопросторова) організація суспільства або його окремих частин (населення, виробничої і соціальної сфер, продуктивних сил). Територіальна організація суспільства виявляється:

1) у розміщенні об’єктів на земній поверхні (окремого населеного пункту, країни, регіону);

2) у просторових зв’язках між об’єктами (наприклад, транспортних, у переміщенні людей, енергії, інформації);

3) у територіальних утвореннях (економічний район, господарський вузол, система розселення тощо);

4) у функціонуванні  територіальних утворень в часі (зміна їх внаслідок взаємодії з природним і суспільним середовищем внаслідок управління).

Отже, іншими словами можна сказати, що предметом соціально-економічної географії світу є територіальна організація суспільства та господарства.

Основні форми територіальної організації суспільства – держава (країна), наддержавні об’єднання (політичні блоки і групи держав, наприклад НАТО – блок країн Західної Європи і Північної Америки). Основною формою господарсько-економічної організації є національне господарство (національний комплекс), а наднаціональногосподарськоюекономічні блоки країн (наприклад, Європейський Союз). Найбільша ж форма – це світове господарство в цілому. На загальнодержавному рівні такими формами є економічна зона, економічний район (регіон).

Тож соціально-економічна географія світу озброює знанням про конкретні форми територіальної організації суспільства: райони, зони, держави, їх об’єднання, про світове господарство, особливості його просторової структури, про глобальні економічні, соціальні, політичні, культурні та інші зв’язки і проблеми. Ці знання необхідні людині, щоб задовольнити свої потреби та потреби суспільства в найважливішому – у сировині, паливі, енергії, продовольстві, конструкційних матеріалах, збуті товарів, у питаннях транспорту, культури тощо.

Соціально-економічна географія світу – це складна система знань, яка охоплює численні наукові галузі та підгалузі, що тісно переплітаються і взаємодіють між собою (мал. 1). У наш час активно розвиваються такі галузі, як географія культури, географія релігії, етногеографія, географія виборів, географія Світового океану.

 

 

Структура соціально-економічної географії світу

 

Як називається наука?

Щодо науки, на основі якої укладено шкільний курс географії, що вивчається в 10 класі, вживається кілька назв. Учені вважають, що найкращою, всеохоплюючою назвою є суспільна географія, за аналогією до фізичної (природної) географії, які разом утворюють єдину географію (є, так би мовити, наповненням земної реальності – географічної оболонки). Головною в суспільстві є людина – вінець у розвитку природи і суспільства, тому цю науку можна назвати й географією людини або на грецький лад – антропогеографією. Назви ж соціально-економічна географія та економічна і соціальна географія, що є синонімами, на думку вчених є дещо обмежені і згодом, думку вчених, запанує назва «антропогеографія».

 

МЕТОДИ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Із попередніх курсів географії ви вже знаєте про основні методи географічних досліджень – експедиційний, описовий, порівняльний, картографічний, моделювання. Оскільки соціально-економічна географія світу має найтісніші зв’язки з фізичною географією, яка надає їй дані про природні ресурси, особливості природного середовища та природно-географічний поділ території, то вона успішно застосовує перелічені методи.

Водночас, соціально-економічна географія світу застосовує знання про собівартість, ціни, економічні закони для обґрунтування організації виробничої сфери, тобто тісно пов’язана з економікою. Тому вона послуговується й економічними методами (методом розрахунків, балансовим тощо). Крім того, соціально-економічна географія світу поєднує в собі й елементи соціології, яка вивчає людину та спільноти людей (сім’ю, трудовий колектив, етнос тощо) у їх різноманітних зв’язках, тому широко застосовує соціологічні методи (опитування, анкетування, статистичну вибірку). Статистика озброює соціально-економічну географію світу статистичними (кількісними) методами, за допомогою яких виявляють певні закономірності.

Нині мало не всі науки математизуються, тобто вдаються до математичних методів (математичної логіки, теорії імовірностей тощо). Спираючись на методи логіки, поняття змісту і форми, якості і кількості, цілого і частини, що є філософськими категоріями, вивчають явища, властивості та процеси у просторі.

На сучасному етапі, коли комп’ютерні  технології стрімко поширюються в усіх сферах життя, не обходяться без них й економіко-географічні дослідження. Завдяки поєднанню комп’ютерних технологій, картографічного і статистичного методів та просторового моделювання створено географічні інформаційні системи (ГІС), за допомогою яких нагромаджують, зберігають, аналізують і графічно моделюють просторові дані про географічні об’єкти та явища (мал. 3). Застосовуючи ГІС-технологій, як навчально-пізнавальний метод, проводять просторово-часовий аналіз і отримують відповіді на ряд запитань: що міститься на певній території, де розташований конкретний об’єкт, які зміни відбулися в тому чи іншому місці, починаючи з певного часу, які просторові структури існують, що відбудеться у разі певних змін. Крім того, ГІС мають чітке практичне спрямування. На їх основі організовують функціонування транспортних мереж і систем життєзабезпечення, раціоналізують природокористування, планують подорожі, проводять пошуково-рятувальні та військові операції тощо.

Отже, маючи тісний взаємозв’язок із згаданими вже науками, а також з демографією, політологією та геополітикою, застосовуючи їх методи досліджень, соціально-економічна географія світу адекватно відображає процеси, властивості та відношення, характерні для країн і світу в цілому. Без цих знань неможливо здійснювати територіальне планування розвитку і розміщення господарства в країні, складати генеральний план розвитку міста, удосконалювати мережу територіально-адміністративного поділу території, організовувати комплексну охорону природи. Соціально-економічна географія світу розширює і поглиблює знання про навколишній світ як складну соціальну, економічну, політичну, культурну та екологічну систему. Вона допомагає з’ясувати місце України і своє власне у цьому різноманітному світі.

 

 

Зв’язки соціально-економічної географії світу з іншими науками та її методи досліджень

 

ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ. Обсяг географічної інформації, нагромадженої людством, величезний. Її неможливо зібрати в одній книжці чи на веб-сайті. Щоб досягти бажаних результатів у вивченні соціально-економічної географії світу, потрібно використовувати різні інформаційні ресурси. Як вам уже відомо, джерела географічних знань поділяють на кілька груп (мал. 4), кожна з яких має свої переваги.

Наукові видання – найбільш ґрунтовні праці, що висвітлюють аналіз результатів досліджень географічних процесів і явищ на глобальному і регіональному рівнях. Науково-популярна література подає географічні знання в доступній масовому читачеві формі. У довідкових виданнях (довідниках, словниках, енциклопедіях) можна знайти статистичні, стислі історичні та інші відомості про географічні об’єкти.

Навчальна література – шкільні підручники і посібники – це дороговказ в інформаційному морі, керівництво до дії під час пошуку відповідей на запитання, що виникають в процесі вивчення географії. Проте зрозуміло, що ніякий підручник не встигає відображати зміни, що швидко відбуваються, і не спроможний відповісти на всі запитання. Тому важливо постійно звертатися до періодичних видань (газет, спеціалізованих журналів), що містять оперативну географічну інформацію і можуть бути як науковими, так і науково-популярними. Популярними носіями інформації стали телебачення і радіо: чимало спеціалізованих каналів і передач висвітлюють дослідження планети, подорожі по країнах і континентах.

Обов’язковими супутниками вашого навчання мають бути географічні карти, що містять просторову характеристику об’єктів. Художні твори, які є в домашній і шкільній бібліотеках, розширять ваші пізнання про географічні явища, про різні куточки нашої планети.

 

 

Джерела географічної інформації

Нині на зміну традиційним паперовим носіям інформації приходять електронні, а також Інтернет, які значно розширюють можливості пізнання світу, доповнюють його візуальним та звуковим рядами. Але для цього потрібно мати персональний комп’ютер, підключений до Світової павутини або іншого технічного обладнання.

Що оберете ви для поповнення своїх знань – справа особистих уподобань і можливостей. Пам’ятайте головне: чим більше додаткових джерел вас цікавитиме, тим зрозумілішими ставатимуть хитросплетіння сучасного світу. Робота з різноманітними джерелами знань сприятиме розширенню вашого кругозору, розвитку культури і мислення, виробленню навичок самостійної творчої роботи, які в майбутньому знадобляться у будь-якій сфері діяльності.

Про значення географії

«Українській молоді треба новітнього землезнання, що вчить досліджувати і пізнавати всю землю і кожний її клаптик як живий твір природи, а людину і її діла на землі – як ділянку всеземного життя. Географія потрібна кожному модерному громадянину, чи він учитель, чи інженер, адміністратор чи крамар, вояк чи дипломат».

Степан Рудницький, 1923 р.

 

 

Запитання і завдання

1.    Що є предметом дослідження соціально-економічної географії світу?

2.    Поясніть, у чому виявляється територіальна організація суспільства.

3.    Користуючись мал. 1, розкажіть про галузевий склад соціально-економічної географії світу.

4.    Як пов’язані між собою фізична й соціально-економічна географія світу? Які вам відомі загальногеографічні методи досліджень?

5.    Якими економічними та соціальними методами послуговується соціально-економічна географія світу?

6.    Якими джерелами географічної інформації ви скористаєтеся, щоб дізнатися, що таке ГІС?