Природний приріст населення. Склад населення за статтю (конспект)

Природний приріст залежить від багатьох чинників. До XVIII ст. зростання населення світу залежало, переважно, від біологічних процесів. При цьому рівні народжуваності та смертності були дуже високим і, як результат, – низький природний приріст (див. графік, що подано з картою Розміщення населення). У наш час все відчутнішого впливу на процес відтворення населення набувають соціально-економічні чинники: рівень добробуту та умови життя людей, рівень розвитку медицини, стан охорони здоров’я та харчування, ступінь залучення жінок до участі у суспільних процесах, співвідношення між міським і сільським населенням, національні та релігійні традиції тощо. Серед глобальних історичних причин, що стримують природний приріст населення, – політичні потрясіння, соціальні кризи, погіршення екологічних умов проживання.

Коефіцієнт природного приросту може мати позитивне, негативне чи нульове значення, характеризуючи, відповідно, збільшення, зменшення або незмінність чисельності населення території внаслідок різного співвідношення між народжуваністю та смертністю. У більшості країн світу спостерігається позитивний природній приріст. Швидкі темпи зростання природного приросту дістали назву демографічного вибуху й перетворилися в одну з глобальних проблем людства, вирішення якої можливе за умови проведення урядами країн адекватної демографічної політики.

Переважання рівня смертності над рівнем народжуваності – негативний природний приріст називається депопуляцією населення. Явище депопуляції характерне для країн із перехідною економікою (Україна, Латвія, Угорщина, Болгарія) та деяких розвинутих країн Європи (Німеччина, Швеція).

 

Статевий склад населення – це співвідношення кількості чоловіків та жінок, яке залежить від біологічних, історичних та соціальних причин. У цілому в світі чоловіків дещо більше, ніж жінок. Серед країн, де переважає чоловіча половина населення, – Китай, Індія, Туреччина. Переважання чоловіків у цих країнах обумовлене історично несприятливим становищем жінок (ранні шлюби, численні й ранні народження дітей, особливості ментальності тощо).

У більшості ж країн ситуація зворотна. Особливо відчутне переважання частки жінок у країнах, що брали активну участь у Другій світовій війні та інших військових конфліктах. Генетично обумовлено, що середня тривалість життя жінок на 5-8 років більша, ніж у чоловіків.

Доповненням до карти є відповідні діаграми (піраміди), що подані разом із картою Розміщення населення. Статево-вікові піраміди показують співвідношення чоловічого і жіночого населення за віковими категоріями у відсотках. Піраміда складається для окремої країни на певний рік. Розрізняють два типи вікової структури населення, що відповідають типам відтворення населення. Перший (регресивний) тип вікової структури формується при звуженому (І) типі відтворення населення. Для нього характерною є мала частка молодих людей (до 15 років) та значна частка літніх людей (понад 55-65 років). Такий розподіл населення за віком властивий, переважно, розвинутим країнам (Японія, США). Другий (прогресивний) тип вікової структури мають країни, що розвиваються з розширеним (ІІ) типом відтворення населення. Тут є дуже значною частка дітей та підлітків при низькій частці літнього населення (Індія).