§ 24. Велика Британія.

§ 24. Велика Британія.

«Страна величия, обитель Марса…
Счастливейшего племени отчизна,
…В серебряной оправе океана…»
Вільям Шекспір
Пригадайте

?

  1. Які природно-кліматичні умови має територія Британських островів?
  2. Особливості адміністративно-територіальній устрою країни?
  3. Чому за часів прем’єр-міністра Маргарет Тетчер в країні було закрито переважну більшість вугільних шахт?


Візитна картка

Площа: 244 872 км2

Населення: 61 113 000 (2010)

Столиця: Лондон

Офіційна назва: Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії

Державний устрій: конституційна монархія

Законодавчій орган: двопалатний парламент (Палата громад і Палата лордів)

Глава держави: король (королева)

Адміністративний устрій: 4 адміністративно-політичних частини: Англія (39 графств, 6 метрополітенських графств і особлива адміністративна одиниця – Великий Лондон), Уельс (8 графств), Шотландія (12 областей: 9 районів і 3 острівних території) і Північна Ірландія (26 округів)

Поширені релігії: християнство (англікани, католики)

Член ООН, НАТО, ОБСЄ, ЄС (1973), Британська Співдружність націй

Державне свято: День народження королеви

Адміністративно-територіальний поділ

ЕГП та природно-ресурсний потенціал. Велика Британія – держава на північному заході Європи, розташована на Британських островах, омивається водами Атлантичного океану та його морів – Північного та Ірландського, протоками Ла-Манш, Па-де-Кале відділяється від Європи, Північним і Святого Георга – від острова Ірландія. Найближчими сусідами країни є Франція та Бельгія. Острівне положення сприяло тому, що за часів існування держави майже за дев’ять з половиною століть вона не знала іноземного вторгнення, втім сама брала участь у численній кількості військових кампаній як в Європі, так і за її межами. Берегова лінія розчленована затоками, фіордами та естуаріями, утворює значні півострови: Уельс і Корнуолл з достатньою кількістю зручних бухт, що сприяло зростанню країни як великої морської держави. Шотландія та Північна Англія, так звана Висока Британія – гориста (Північношотландське нагір’я, Південношотландська височина, Пеннінські та Кембрійські гори). На півдні й південному сході Низької Британії (Лондонський басейн), – горбисті рівнини, типовий пейзаж «доброї старої Англії».

Помірний океанічний, вологий клімат країни сформувався під впливом Гольфстріму, м’яка зима (+3-7°С) і прохолодне літо (+11-17°С), кількість опадів змінюється з 600-750 мм на рівнинах до 1000-3000 мм на рік в горах, рівномірно розподіляється протягом року. Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства – вирощуванню трав на пасовищах, розвитку біотехнологій. Густа мережа річок (найбільші – Темза, Северн), багато з яких сполучаються каналами – важливий фактор для розвитку економіки країни. У Шотландії та Ірландії багато озер (Лох-Несс, Лох-Ломонд, Лох-Ней). У горах є торф’яники, вересові пустки, що традиційно використовуються як пасовища. Ліси займають лише 9 % території (дуб, бук, береза). Рівнини зайняті під ріллю, луки та густо населені.

З корисних копалин є вугілля, нафта, природний газ, цинк, золото, олово, вапняк, сіль, глина, крейда, гіпс, поташ, пісок, сланець. Родовища значно вичерпані, крім родовищ нафти та газу на шельфі Північного моря. Населення. Близько 80 % населення складають англійці, 15 % – шотландці, валлійці, корнуельці та ірландці, близько 5 % – іммігранти з країн Співдружності. Англійці є нащадками англосаксів і норманів; шотландці, ірландці, валлійці та корнуольці – нащадками кельтів. Єдина англійська нація склалась до XIII – XIV ст., а у XVI ст. склалася загальноанглійська розмовна та літературна мова, що належить до германської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

Більшість англійців є прихильниками англіканської державної церкви, шотландці переважно пресвітеріани, ірландці в основному католики. Найщільніше заселено Центральну й Південно-східна Англію, найменш заселеними є райони північної Шотландії та Центрального Уельсу. В країні висока ступінь урбанізації, в містах проживає 89,4 % населення. Майже половина з них мешкає у великих містах з населенням понад 100 тис. чоловік. На території країни сформувалися 8 великих конурбацій з населенням понад 1 млн чоловік, де зосереджено понад третини населення країни. Середня щільність населення – 245,5 чол. км2 (2003).

За сферами зайнятості у сферах господарства населення поділяється наступним чином: сільське господарство – 1,4 %, промисловість – 18,2 %, сфера послуг – 80,4 %.

Найбільші міста: Лондон, Бірмінгем, Лідс, Глазго, Шеффілд, Брадфорд, Ліверпуль, Единбург, Манчестер, Брістоль. Більшість з них є крупними морськими портами.

Вестмінстерський міст у Лондоні

Лондон заснований римлянами у 43 р. н.е. на місті кельтського поселення на північному березі річки Темзи. Конурбация Великого Лондона утворює особливу адміністративну одиницю – метрополітенське графство, що складається з Ситі та 32 районів. В кінці 40-х років минулого століття довкола Великого Лондона було розпочато будівництво 8 нових міст-супутників, так званого Лондонського кільця. Аби запобігти подальшому розширенню Великого Лондона, довкола нього створено «зелений пояс», де заборонено будь-яке будівництво.

Великий промисловий центр і транспортний вузол. В місті працює 11 основних залізничних доріг, 15 радіальних і 3 кільцевих автостради, найбільший в Європі та один з найбільших у світі міжнародний аеропорт Хітроу площею 1197 га, міжнародний аеропорт Гетуїк, найстаріший в світі метрополітен, великий, з вантажообігом близько 60 млн т. на рік, порт. Працюють підприємства машинобудування, особливо судно-, авіа- і автобудування, електротехнічна, радіоелектронна, харчова, паперова, хімічна, поліграфічна, швейна промисловість. Найбільший світовий діловий і фінансовий центр.

В місті працює 12 університетів, технічні вузи, Британська академія, Лондонське королівське товариство, Королівський інститут Великої Британії, Королівські академії мистецтв, драматичного мистецтва, музики, танцю, понад 250 музеїв: найбільший в світі Британський музей (1753), Природно-історичний музей, Науковий музей, Музей Вікторії й Альберта, Геологічний музей, Морський музей. Лондон вважається одним з найдорожчих міст світу. Середній рівень життя його мешканців втричі вищий середнього по країні, але райони бідноти тут все ще зберігаються.

Кінний патруль поліції на вулицях Лондона

Бірмінгем, друге за величиною місто Британії, понад третина населення якого є вихідцями з її колишніх колоній та їх нащадками.

Вперше місто згадується в «Книзі Страшного Суду» (1086) З XIII ст. місто стало популярним завдяки ярмаркам. У XVI ст. тут налагодили виробництво сталевих виробів, з XVI ст. почали кувати зброю для солдатів парламенту. Винахід парового двигуна та початок Промислової революції зробили Бірмінгем центром індустрії, почався інтенсивний приплив населення з територій колоній.

Одне з найбільших міст Європи, в якому більше половини економічно активного населення зайнято в промисловості: чорна (передільна) металургія на базі місцевих родовищ заліза й вугілля Південного Стаффордширського басейну, виробництво металовиробів; машинобудування та металообробка; автомобілебудування (автоскладальні заводи компанії «Брітіш мотор холдинг», у тому числі фірм «Остіна» і «Моріс»); підприємства авто- і авіадвигунів; заводи-суміжники; гумова промисловість, у тому числі одне з найстаріших у світі виробництво шин (завод фірми «Данлоп»); електротехнічна промисловість (заводи компанії «Лукаса», «Дженерал електрик»); верстатобудування, виробництво залізничного устаткування і вагонів; військові галузі; обробка кольорових металів; ювелірне виробництво.

Найстарішими будівлями міста є ратуша, споруджена у 1830-х роках і муніципалітет – у 1870-х. На околицях Бірмінгема – ботанічні сади та оранжереї.

Манчестер, адміністративний центр метрополітенського графства та конурбації Великий Манчестер.

Морський порт на Манчестерському каналі, що пов’язує місто з Ірландським морем. Через канал має також зв’язок з Ліверпулем. Центр машинобудування, текстильної, хімічної, легкої, паперової промисловості, світовий центр торгівлі тканинами.

Манчестер виник на місці кельтського поселення Мансеніон і римського укріпленого табору Манкуніум, що був заснований у 79 р. н.е.

У місті діють університет, міський музей, художня галерея, оперний театр, міський драматичний театр, театр Аполло, філармонія Бі-Бі-Сі, камерні концертні зали.

Глазго, найбільше шотландське місто, що виникло у VI ст. Назва від гельського Glaschu, тобто «Green Glen» (зелений поділ). Роль міста особливо зросла за часів заснування англійських колоній у Північній Америці. З довколишніми передмістями Дамбартон, Грінок ті іншими утворює конурбацію Клайдсайд. Глазго – головний промисловий центр Шотландії, порт в гирлі річки Клайд з розвиненим судно-, важким машинобудуванням, металургією, швейною, паперовою, харчовосмаковою, поліграфічною промисловістю.

Глазго – значний освітній центр країни: університети Глазго, Стречклайда (1796), Каледонський (1875), коледжі. Велика Британія дала світові широко відомих видатних вчених, дослідників, мандрівників та митців: Томаса Мора, Исаака Ньютона, Роберта Бойля, Майкла Фарадея, Чарльза Дарвіна, Джона Мейнарда Кейнса, Даніеля Дефо, Джонатана Свіфта, Джозефа Киплінга, Генрі Гудзона, Джеймса Кука, Роберта Скотта та багато інших.

Велика Британія очолює Співдружність, що включає 53 країни.

Економіка Великої Британії - одна з чотирьох найбільш розвинених економік Європи. За останніх 20 років тут було проведено такі перетворення: скорочено державний сектор; знижено податкові ставки з фізичних і юридичних осіб; проведено дерегулювання та деіндустріалізацію економіки (з одночасним зниженням державних витрат). За показниками ВВП на душу населення країна входить десятку країн-лідерів і складає $ 37 400. 3а галузями господарства ВВП розподіляється наступним чином: сільське господарство дає 0,9 % вартості, промисловість – 22,8 %, сфера послуг – 76,2 %, ці показники майже відповідають показникам зайнятості населення в галузях економіки країни.

Економічна карта

Промисловість. За запасами енергоресурсів (нафта, газ і вугілля) Велика Британія посідає перше місце в Європі. У британському секторі зосереджено близько третини нафти і газу, видобуток яких ведеться на шельфі Північного моря на платформах. Видобуток нафти складає понад 124 млн т на рік, основні родовища Брент та Фортіс. Експлуатується газових 17 родовищ, близько 89,9 млрд м3. Найбільші родовища: Леман-бенк, Брент, Моркем. Британо-нідерландський нафтовий холдінг Брітіш Петролеум та Роял Датч Шел є одними із світових лідерів у видобутку та переробці нафти. Видобуток кам’яного вугілля, що відіграв вирішальну роль у Промисловій революції в Британії, постійно скорочується.

Транспортне машинобудування, в тому числі автомобілебудування, представляють національні компанії та філії іноземних компаній «Rover», «Ford», «Jaguar», «Pegeout-Talbot», «Honda», «Nissan», «Toyota» та інші.

Аерокосмічна промисловість Британії за обсягами виробництва та технологічністю продукції посідає третє місце в світі після США і Франції. Галузь виробляє авіадвигуни «Роллс-ройс», цивільні та військові літаки «British Aerospace», «Harrier», «Tornado», «Eurofighter», устаткування для європейського концерну Airbus Industry».

В країні високо розвинуто суднобудування, виробництво сільськогосподарської техніки та верстатів, текстильного устаткування (за виробництвом верстатів Велика Британія посідає 7 місце в світі), електроніка й електротехніка, програмне забезпечення; телекомунікаційні засоби (волоконна оптика, радари тощо); медичне устаткування, побутова техніка.

Хімічна промисловість представлена широким спектром готової продукції, що споживається як в країні, так і за її межами. Фармацевтика (країна – четвертий в світі виробник ліків), агрохімія, парфумерія, синтетичні волокна, пластмаси, фарби, нові матеріали та біотехнології.

Розвиток сучасної промисловості країни визначається рівнем розвитку високих технологій. Великій Британії належить найвищій науково-технічний потенціал Європи. Витрати на науково-дослідні роботи складають понад 2 % ВВП на рік, понад 35 % усіх науково-дослідних робіт фінансується державою. Навколо Кембриджського університету створено науково-технологічний парк, де виробляється оптика та комп’ютерні технології, технопарки також працюють в Единбурзі, між Лондоном та Брістолем у «Коридорі М-4». За часткою високотехнологічних виробництв Велика Британії поступається лише США.

До старих текстильних районів – Ланкашир (головний район бавовняного виробництва), Йоркшир (вовняне виробництво), Іст-Мідлендс (трикотажна промисловість), Північна Ірландія (лляна промисловість) традиційно було приурочено важливе для країни текстильне машинобудування. Сьогодні ці галузі втрачають свої традиційне значення.

Харчосмакова промисловість виробляє концентрати, кондитерські й тютюнові вироби, напої (близько п’ятої частини світового експорту алкогольних напоїв, переважно шотландський віскі й англійський джин належить Великій Британії).

Для промисловості країни характерна орієнтація на імпортну сировину, тому галузі чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості тяжіють до портових міст.

Велика Британія була ї є могутньою індустріальною державою, проте наразі основою її економіки вже є не промисловість, а сфера послуг, насамперед фінансових. Лондон сьогодні вважають «фінансовою столицею» планети. Крім власне британських банків, тут працюють понад півсотні найбільших банків інших країн. 25 % ВВП країни створює сектор фінансових послуг, в якому зайнято 12 % трудових ресурсів країни. Серед фінансових послуг слід виділити банківську діяльність страхування, ринок похідних фінансових інструментів (ф’ючерси, опціони, глобальні депозитарні розписки), ринок облігацій (єврооблігації), валютний ринок, фінансовий лізинг, трастові операції із зарубіжними акціями, операції з дорогоцінними металами. Значними фінансовими центрами є також Манчестер, Кардіфф, Ліверпуль, Единбург.

Центр Единбурґа. Шотландія

Лондон – найбільший туристичний центр світу, а в самій Великій Британії вдосталь цікавих туристичних об’єктів. У туризмі зайнято 7 % населення країни, а щорічний дохід від туризму перевищує 8 млрд дол. Значну частину ВВП дає також освіта в усесвітньо відомих школах (коледжах) і університетах, куди їдуть вчитися студенти практично з усіх країн Європи та вихідці з країн Співдружності націй.

Стоунхендж – найвідоміша доісторична пам’ятка Великої Британії

Сільське господарство. Сільське господарство – інтенсивне, надзвичайно механізоване та одне з найбільш ефективних за європейськими стандартами, задовольняє близько 75 % споживчих потреб за участі менш ніж 1,5% трудових ресурсів. У сільському господарстві використовується майже чверть території країни, більша половина якої зайнята під ріллю. Близько половини загальної території країни займають пасовища.

Тваринництво – основа сільського господарства, його продукція складає майже 70 %. Переважає м’ясо-молочне скотарство у Мідленді та Йоркширі та традиційне вівчарство у Шотландії, Північній Англії, Уельсі, розвинене свинарство та птахівництво. Поголів’я великої рогатої худоби становить близько 12 млн, свиней – понад 75 млн голів, свійської птиці – понад 130 млн штук. Для спортивних і рекреаційних цілей розводять коней. Рибу вирощують на фермах або виловлюють в океані.

Третина ріллі зайнята під зернові культури: пшеницю, овес, ячмінь. З технічних культур вирощують цукрові буряки, льон, картоплю. На сході розвиток отримало овочівництво та садівництво. Територіально основними землеробськими районами країни є східна та південно-східна Англія.

Транспорт. В країні розвинуті всі види транспорту. Практично в кожному, навіть у невеличкому місті є аеропорт. Найбільші міжнародні аеропорти розташовані в столиці. За авіаційними перевезеннями міжнародного сполучення Велика Британія поступається лише США.

Довжина залізниць сягає 37 тис. км. З 1994 р. під Ла-Маншем функціонує тунель, який дозволяє поїздам потрапити на континент без паромів. Довжина автошляхів країни складає близько 390 тис. км. Залізничний та автомобільний транспорт є лідерами у внутрішніх перевезеннях пасажирів і вантажів. Трубопровідним транспортом в країні перевозять конденсат, газ, рідкий нафтовий газ, нафту та очищену продукцію.

Понад 200 років країна була світовим морським лідером і сьогодні залишається однією з головних морських держав. На морські перевезення припадає понад 85 % вантажообігу країни. Головні порти і термінали: Саутгемптон, Дувр, Манчестер, Ліверпуль, Лондон, Единбург.

В країні налічується понад 40 млн користувачів Internet.

Зовнішньоекономічні зв’язки. Як і раніше, економіка країни залежить від іноземних інвестицій, в яких переважають потоки капіталу із США та країн Західної Європи. Власні ж інвестиції, які раніше спрямовувалися в країни-колонії, сьогодні орієнтуються на країни Європи, в тому числі Східної. Наприклад, в Україні за участі британського капіталу успішно створено та працює потужний зернотрейдер «НІБУЛОН».

Разом із країнами «великої сімки» Велика Британія змінила структуру свого експорту. Сьогодні вона експортує послуг (банківські, страхування, телекомунікаційні, туристичні, науково-інформаційні, транспортні) більше, ніж товарів і сировини.

Основні експортні товари: машини, промислові товари, аерокосмічне обладнання та електроніка, медичне й наукове обладнання, продукція фармацевтичної промисловості, нові технології, сира нафта, паливо, хімікати, продовольство, напої, тютюн. Основними торговельними партнерами є США, Німеччина, Франція, Ірландія, Нідерланди, Бельгія, Іспанія, Італія.

Об’єктивність існування залежності економіки країни від імпорту полягає у нестачі власної сировини. Імпортує країна промислові товари, машини, паливо, рудні концентрати, харчові продукти з Німеччини, США, Китаю, Нідерландів, Франції, Бельгії, Норвегії, Італії.

Словник термінів і понять

Диверсифікація(лат. diversificatio - зміна, різноманітність), проникнення фірм в галузі, що не мають прямого виробничого зв’язку або функціональної залежності від основної сфери їх діяльності. Пов’язана з процесом концентрації виробництва на міжгалузевому рівні, із структурною перебудовою господарства. Найбільший розвиток у країнах Європи та інших регіонах світу диверсифікація отримала після Другої світової війни. У широкому сенсі – поширення господарської діяльності на нові сфери (розширення номенклатури продукції, видів послуг, що надаються).

Конурбація(лат. con – разом, urbs - місто) – міська агломерація поліцентричного типу, що має як центр декілька однакових за розміром і значущістю міст за відсутності одного явно домінуючого.

<< § 23. Федеративна Республіка Німеччин § 25. Франція >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus