§ 23. Федеративна Республіка Німеччин (підручник)

§23. Федеративна Республіка Німеччина.

Пригадайте

?

  1. Чим відрізняється природно-ресурсний потенціал країни від інших держав Європи?
  2. В яких природних умовах розвивається сільське господарство Німеччини?
  3. Під впливом яких процесів сформувався сучасний етнічний склад населення країни?


Візитна картка

Площа: 357 020 км2

Населення: 82 330 000 (2010)

Столиця: Берлін

Офіційна назва: Федеративна Республіка Німеччина

Державна мова: німецька.

Державний устрій: федеративна республіка

Законодавчій орган: Бундестаг (однопалатний парламент депутатів) та Бундесрат (палата земель)

Глава держави: президент, що обирається Федеральними зборами терміном на 5 років

Адміністративний устрій: 16 федеральних земель (мають свій уряд, парламент і конституцію)

Поширені релігії: християнство (протестанти, католики)

Член ООН (з 1973), ЄС (з 1957), НАТО (з 1955), Ради Європи (з 1951)

Державне свято: День німецької єдності – 3 жовтня

Адміністративно-територіальний поділ

ЕГП та природно-ресурсний потенціал. Німеччина – багата, економічно розвинена держава Центральної Європи. Омивається Балтійським і Північним морями, межує на сході з Польщею, на півдні – з Данією, на заході – з Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, на півдні – з Францією, Швейцарією, Австрією, Чехією. Протока Північного моря відділяє її від Швеції.

За характером поверхні країну можна поділити на Пвінічнонімецьку низовину, Середньонімецькі гори та Південну Німеччину. На півдні країни знаходяться відроги Альп з вершиною Цугшпітце (2968 м). На північ тягнуться середньовисотні Рейнські Сланцеві гори, масиви Тюрінгенський Ліс, Гарц із легендарною горою Броккен (1142 м), Тевтобургський Ліс, Рудні гори. На півночі розташована Північнонімецька низовина з пагорбами й озерами. На півдні знаходиться Боденське озеро. Найбільші річки Рейн із притоками Майн, Мозель; Емс, Везер, Ельба, Одер, Дунай. Канали зв’язують окремі річкові системи, найважливіші з них – Дортмунд-Емс, канал Рейн-Ельба і канал Рейн-Майн-Дунай. Клімат перехідний від морського до континентального, помірний, прохолодний та хмарний з вологою зимою та літом.

Майже вся територія Німеччини розташована в зоні широколистяних лісів, але сьогодні тільки третина території країни зайнята лісами, що складаються з берези, дуба, бука, ялини, сосни. Основні корисні копалини: вугілля, лігніт, невеликі запаси нафти, природний газ, залізні, мідні, нікелеві, уранові руди, поташ, сіль. Має достатню кількість лісоматеріалів та обробленої землі. В цілому фізико-географічні умови країни можна вважати цілком задовільними для розвитку на них сільського господарства та економіки.

Населення. Понад 95 % населення країни складають німці, але також проживають італійці, поляки, греки, чехи, хорвати, словаки, турки. Середня щільність населення в країні достатньо велика – 230,8 чол. на км2. Більшість із них є католиками (мешкає переважно у південних землях), близько 40 % – лютерани (на півночі країни). Крім того, є мусульмани, баптисти, іудеї. Культурну автономію має єдина невелика слов’янська меншина – лужицькі серби. Майже 90 % населення проживає в містах і прилеглих до них урбанізованих районах, які відрізняються високим рівнем благоустрою. Середня тривалість життя чоловіків – 76, жінок – 79 років.

Як і інші країни Європи, Німеччина мала великі втрати населення під час другої світової війни, але вдало проведений процес «репатріації» етнічних німців, а також імміграція економічно активного населення з Туреччини, Італії, Греції дозволили швидко відновити кількість населення.

Уряд ініціював заходи економічної реформи, серед яких – поступове збільшення обов’язкового пенсійного віку з 65 до 67 років. Уряд країни був змушений вдатися до цього кроку через загальні процеси старіння населення. За сферами економіки занятість трудових ресурсів у країні така: сільське господарство – 2,4 %, промисловість – 29,7 %, сфера послуг – 67,8 %.

Міста західної Німеччини мають давню (понад 2000 років) історію, адже вони були засновані ще за часів Римської імперії (Кельн – 37 р. до н.е., Ахен – І ст. н.е.). Звичайне німецьке містечко – маленьке й тихе, з гарненькими «пряниковими» будиночками й чистими вуличками. В кожному з них зберігається своя культура, крім загальнонаціональних, святкуються місцеві земельні свята, проводяться фестивалі, карнавали. Попри те, що Німеччина – високорозвинена промислова й ділова країна, тут небагато міст із хмарочосами та шумними проспектами.

В країні немає чітко вираженого економіко-політичного центру. Район Рейн-Рур з його найбільшими містами Дюссельдорф, Кельн, Дортмунд, Ессен, Дуйсбург є головним промисловим ядром країни. Основним фінансовим центром і одним з найбільших в Європі банківських центрів є Франкфурт-на-Майні. Тут знаходиться понад 420 німецьких і міжнародних кредитно-фінансових компаній і банків, а з 1998 р. розташовується Європейський центральний банк.

Німеччина завжди славилася високим рівнем освіти населення та її якістю. У 1348 р. було засновано перший німецький університет в Празі, потім – університети в Гейдельберзі (1386) та Кельні (1388). Сьогодні відомі у світі університети Мюнхена, Берліна, Бонна, Гамбурга, Мюнстера. Німеччина дала світові цілу плеяду видатних вчених, діячів мистецтва, письменників: Мартіна Бехайма, Олександра Гумбольдта, Вільгельма Рентгена, Георга Ома, Макса Планка, братів Гримм, Генріха Гейне, Томаса Манна, Людвіга Фейхтвангера, Бертольда Брехта, Іоганна Себастьяна Баха, Георга Генделя та інших.

Берлін, столиця ФРН на правах землі. Місто розташоване в східній частині Німеччини в оточенні річок і озер при впадінні річки Шпреє в річку Хафель. Великий транспортний вузол: мережа каналів сполучає місто з річками Ельбою й Одером, працюють три міжнародні аеропорти, метрополітен, міська електрифікована залізнична мережа. Крупний промисловий центр, головні галузі якого – електротехніка, електроніка, приладобудування, загальне й транспортне машинобудування, хімічна, фармацевтична, поліграфічна, легка і харчова промисловість.

У 1700 р. в місті було засновано Прусську академію наук за участю Лейбніца, а в 1810 – університет імені Гумбольдта.

Після утворення Німецької Демократичної Республіки Східний Берлін був проголошений її столицею (1949). Економічні проблеми та політична нестабільність після смерті Сталіна привели в середині червня 1953 р. до різкого загострення політичної кризи, стався остаточний розкол міста. Вперше у 1952 р. владою НДР були зроблені жорсткі заходи: перекриті вулиці зі Східного Берліна у Західний, відключені телефонні лінії, встановлена заборона для жителів Західного Берліна на в’їзд на територію НДР. Після закриття кордонів Берлін залишався єдиним містом, звідки можна було практично безперешкодно перейти на захід. Сталося те, що не мало прецеденту в історії – радикальне розділення величезного міста з населенням понад 3 млн чоловік і повна ізоляція одної його частини від іншої. 13 серпня 1961 р. уздовж кордонів між секторами було зведено Берлінську стіну. Вона була остаточно демонтована у січні 1990, і Берлін повернув статус офіційної столиці Німеччини.

Гамбург, друге місто в Німеччині, утворює самостійну адміністративну одиницю – федеральну землю Гамбург. Головний морський і річковий порт країни. Значний вузол залізниць, автомобільних і повітряних повідомлень з міжнародним аеропортом, метрополітеном. Крупний промисловий, торговельний, фінансовий і культурний центр: розвинено суднобудування, судноремонт, авіабудування, загальне машинобудування, електротехнічна, поліграфічна, нафтопереробна, хімічна, харчова, меблева, текстильна промисловість, міделиварне виробництво, виробництво металоконструкцій, газетно-видавнича справа, кінопромисловість.

Тут знаходяться товарні біржі кави, цукру, каучуку. В 1558 р. засновано одну із старіших в Європі Гамбурзьку фондову біржу. Є університет, Вища школа музичного і образотворчого мистецтва. Гамбург – місто багатих культурних традицій. Тут діє безліч музеїв, театрів, художніх студій, концертних залів. В першому постійному оперному театрі, заснованому в 1678 р., свою першу оперу «Альміра» поставив Р. Ф. Гендель. У 1833 р. в Гамбурзі народився І. Брамс. З 1767 р. діє заснований Г. Е. Лессінгом Німецький національний театр.

У Гамбурзі близько 120 парків, у тому числі найбільший в світі парк-кладовище Ольсдорферфрідхоф. На північ від старого міста знаходиться штучне озеро Альстер, довкола якого прокладена семикілометрова «стежка здоров’я».

Економіка. Німеччина є високорозвиненою країною, що за обсягами товарного виробництва поступається лише Японії та США. ВВП за секторами економіки поділяється наступним чином: сільське господарство дає 0,9 %, промисловість – 30,1 %, сфера послуг – 69 %. На душу населення у 2008 р. він складав 34 800$.

Після об’єднання у 1990 р. ФРН і НДР Німеччина стала країною з найбільшим економічним потенціалом у Європі. Об’єднання Німеччини дало нові можливості для розвитку економіки.

Висока роль держави в економіці була характерна для Німеччини у всі часи. Модель соціального ринкового господарства є компромісом між економічним зростанням і рівномірним розподілом багатства. «Рейнський капіталізм» – особливість економічного розвитку країни. Він характеризується значною роллю банків у економіці країни. Високий рівень соціальних гарантій привів до того, що 40 % чистого прибутку німецьких компаній іде на оплату праці, відрахування до соціальних фондів. Із 100 євро чистої заробітної плати в середньому на відрахування до соціальних фондів іде 81 євро.

З 2003 р. Німеччина стала провідним експортером світу, потіснивши навіть США. Явище «надіндустріалізації» характерно для сучасної потужної економіки Німеччини. Це означає, що частка промисловості у виробництві ВВП достатньо велика у порівнянні з багатьма іншими розвиненими країнами світу. Тільки Японія, Ірландія й Португалія є більшою мірою індустріальними, ніж Німеччина. Це невипадково, оскільки спеціалізацією Німеччини в світовій економіці є виробництво промислової продукції, головним чином продукції машинобудування.

Економічна карта

Промисловість. Німеччина має в своєму розпорядженні широко розгалужену й добре збалансовану промисловість. Її основу складають великі світові концерни та середні промислові підприємства. Гігантські монополії: «Крупп», «Тіссен», «Байєр», «Маннесман» тощо займають пануючі позиції.

Енергетика країни працює як на власних, так і на імпортних енергоносіях. Нафту до нафтопереробних заводів доставляють нафтопроводами з Роттердама, Марселя, Генуї, через власні морські порти Росток, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Гамбург. Найбільші центри переробки нафти – Карлсруе, Інгольдштадт, Емден, Гамбург, Бремен. Газ країна отримує транзитом із Росії та газопроводами через Нідерланди з морських родовищ Норвегії.

В Рурському, Аахенському та Саарському басейнах видобувають кам’яне вугілля, буре – в районі Кельна, Лейпціга, Галле і Котбуса. 85 % добутого бурого вугілля Німеччини використовується в електроенергетиці. Теплові електростанції сконцентровано в районах видобутку бурого вугілля. На експорт воно надходить виключно у вигляді брикетів.

Електроенергетика країни представлена усіма основними видами електростанцій, серед яких переважають за потужністю атомні, що дають понад третину електроенергії.

PORSCHE – одна із візитівок німецького автопрому

В промисловості провідну роль відіграє машинобудування. Його підприємства розташовано майже у всіх містах ФРН, серед яких найбільшими центрами є Берлін, Мюнхен, Нюрнберг, Франкфурт, Кельн, Гамбург, Кіль, Лейпциг, Дрезден, Штутгарт, Вольфсбург. Третину промислової продукції складає автомобілебудування: концерни «Даймлер», БМВ, «Фольксваген», МАН.

Головний офіс BMW. Мюнхен, Німеччина

Важке машинобудування зосереджене в Дуйсбурзі, Ессені, Хемніці, Аугсбурзі, Франкфурті-на-Одері. Обладнання для поліграфічної промисловості виробляється в Гейдельберзі, Плауені, Хемніці. Німеччина посідає одне з провідних місць у світі з будівництва морських суден (1-е – в Європі та 3-є – у світі). У всьому світі широкою популярністю користується німецька електротехнічна промисловість («Сіменс», «Бош»).

Хімічна й фармацевтична промисловість випускає продукцію світового рівня (концерни «Велла», «Хенкель» тощо). Все більшого значення набуває випуск синтетичних і штучних матеріалів і волокон. У Саксонії сформувався гірничо-хімічний цикл. Тут є поклади мінеральної сировини для хімічної промисловості, з яких виробляють кальциновану соду, хлор, магній тощо. За обсягами хімічного виробництва Німеччина поступається лише США.

Розвинені легка, текстильна й харчова промисловість. На весь світ відомі марки спортивного одягу та взуття «Адідас» (8 підприємств і 25 дочірніх фірм у Німеччині, Франції, Великій Британії, США, Канаді, Північній Африці) та «Пума» (дочірні фірми в США, Франції, Швейцарії, Іспанії).

Десятки сортів пива експортуються в інші країни Європи. За обсягами пивоварного виробництва, експортом та споживанням його продукції Німеччина посідає перше місце в Європі, а в світі поступається лише США.

У 80-ті роки минулого століття у ФРН з’явилися технопарки, зараз їх понад 20. Найбільший з них, до якого входить понад 200 фірм, що спеціалізуються на мікроелектроніці – «Ізар Веллі» – створено на базі Мюнхенського університету.

Останнім часом все більше галузей промисловості ФРН залежать від імпорту первинної сировини, напівфабрикатів та палива, але їх відрізняє висока продуктивність праці, що є однією з найбільших у світі. За рівнем життєвих стандартів Німеччина посідає одне з перших місць у світі.

Доля Німеччини у світовому ВВП складає близько 8 %, а в Європейському – близько третини. Сільське господарство. Після об’єднання двох Німеччин країна стала найбільшим сільськогосподарським виробником Європи, але високоінтенсивне сільське господарство покриває потреби населення та промисловості країни не більше, ніж на 80 %.

Як і Японія, вона є найбільшим у світі імпортером сільгосппродукції – м’яса, продовольчого та кормового зерна, олії, овочів і фруктів. Більше 3/4 сільсьгосппродукції у ціновому обчисленні дає тваринництво: розведення молочної худоби й свинарство (виробництво твердих сирів, масла та м’ясопродуктів). Розводять також овець та кіз, великі території займають пасовиська.

Продукцією рослинництва є зернові: пшениця, жито, овес, ріпак; технічні культури: цукровий буряк, тютюн, картопля. Німеччину відрізняє висока врожайність пшениці – до 70 ц/га. Вирощують овочі та фрукти, особливо яблука, ячмінь та хміль для виготовлення пива. Країна відома своїм виноградарством і виноробством, яке найбільшого розвитку набуло у долинах річок Рейн та Мозель (знамениті рейнські та мозельські вина). Транспорт. Густа й добре організована транспортна мережа забезпечує високий розвиток економіки країни. Важливу роль як судноплавні шляхи відіграють річки та система каналів

.

Найбільші порти й термінали побудовано та експлуатуються в Бремені, Дуйсбурзі, Бремергафені, Гамбургу, Карлсруе, Любеку, Ростоку, Вільгельмсгафені. Комерційний морський флот складається з пасажирських і вантажних суден, контейнеровозів, хімічних і нафтових танкерів.

Працює 550 аеропортів із вимощеними злітно-посадочними смугами, найбільші з них – у Берліні, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Гамбурзі, Кельні, Мюнхені, Бремені, Штутгарті.

Трубопровідний транспорт загальною довжиною 48 тис. км транспортує країною конденсат, газ, нафту, очищену продукцію. Вимощені шосейні дороги країни складають 644 480 км. Німеччина посідає одне з перших місць за щільністю високоякісних автомобільних доріг, якими пересувається понад 42 млн автомобілів.

Широкого розвитку здобув міський транспорт. Саме в Німеччині у 1881 р. відкрили першу в світі трамвайну лінію, а в 1931 р. здійснили першу телевізійну трансляцію. Користувачами Internet є 42,5 млн жителів країни.

Важливе місце в економіці займає міжнародний туризм. Найбільшої популярності дістали такі курортні міста як Баден-Баден (основний центр туризму в горах Шварцвальд), Висбаден, Байрот, Ахен. Чисельна кількість музеїв, пам’яток природи, історії та архітектури старовинних німецьких міст залучає до Німеччини туристів з усього світу та й самі німці дуже люблять подорожувати.

Швидкісний потяг. Німеччина

Зовнішньоекономічні зв’язки. Серед експортних товарів переважають машини, транспортні засоби, хімікалії, метали та вироби з них, харчові продукти, тканини. Високим попитом користуються в Європі поліграфічна продукція, фарфор, зброя, мереживо, хутряні вироби, музичні інструменти, побутова техніка, оптичні прилади фірми «Карл Цейс Йєна», спортивний одяг та інвентар, пиво. Основними торговельними партнерами країни є Франція, США, Велика Британія, Італія, Нідерланди, Австрія, Бельгія, Іспанія. Імпортується продукція з Нідерландів, Франції, Бельгії, Китаю, Італії, Великої Британії, США, Австрії. Німеччина була і залишається одним з головних зовнішньоторговельних партнерів України, що експортує в Україну продукцію машинобудування, автомобілі, побутову техніку, електроніку, продукти харчування та народного споживання.

Словник термінів і понять

Науково-технологічний парк (технопарк) – це менші за територією зони, де навколо технічного університету чи науково-дослідного центру розміщується декілька фірм, які займаються впровадженням своїх розробок в галузі високих технологій та наукомістких виробництв.

Технополіс– центр впровадження досягнень науки й техніки. Це – нове місто, в якому запроваджуються у виробництво новітні розробки і проживає населення. Технополіс містить науково-дослідну, промислову та селищну зони, має необхідну інженерну, комунально-побутову та комунально-культурну інфраструктуру, комфортні умови проживання.

Репатріація(від лат. repatriatio – повернення на батьківщину), повернення на батьківщину цивільних осіб і військовополонених, які опинилися за її межами внаслідок війни, а також емігрантів.