Китай, Монголія, Корея Північна, Корея Південна (конспект)

Країни регіону дуже різні за розмірами, державним устроєм, рівнем економічного розвитку. Китай – держава з однопартійною політичною системою та централізовано керованою економікою, що має одні з найвищих у світі показники щорічного росту ВНП. Корея Північна (КНДР) – ізольована держава з гіпертрофованою в бік військово-промислового комплексу економікою та значними продовольчими проблемами. Корея Південна разом із Тайванем та іншими країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону відносяться до НІК Азії.

Китай – третя за площею і перша за кількістю населення держава світу. Територія країни відрізняється різноманіттям природних умов і багатством природних ресурсів. Древні китайські цивілізації залишили по собі безліч пам‘яток.

Сучасний Китай є індустріально-агарною країною, в якій поряд із традиційними галузями (текстильна, вугільна, металургія) набули розвитку нові галузі: космічна та атомна промисловість, машинобудування, електроніка та нафтохімія. З початку 80 рр. ХХ ст. китайська економіка переживає період глибокого реформування. В економіку держави інтенсивно залучається іноземний капітал, створюються вільні економічні зони, що дають 10% експорту. Динамічні економіки цих регіонів є локомотивами всього господарства держави. Темпи приросту промислової та сільськогосподарської продукції настільки високі, що за виробництвом багатьох видів продукції Китай входить у першу десятку світових лідерів. У Китаї збирають третину світового врожаю рису та просяних культур. Країна – один із найбільших у світі виробників кукурудзи, бавовни, чаю, сої, тютюну, м’яса птиці, коконів шовкопряду. Текстильна промисловість за обсягом виробництва готової продукції посідає перше місце в світі. Китай вийшов на друге місце в світі за виробництвом сталі. І хоча за виробництвом продукції на душу населення Китай ще значно відстає від розвинутих держав, за обсягами ВНП країна вийшла на друге місце в світі, поступаючись лише США. Втім, у територіальній структурі господарства Китаю ще спостерігаються значні диспропорції: понад 80% промислового та більша частина сільськогосподарського виробництва припадає на Східний Китай. У західній частині країни розвинуті тільки добувна промисловість та екстенсивне тваринництво.

На Корейському півострові з 1948 році існує дві країни, розділені демаркаційною лінією, приблизно, по 38°  північної широти: Корея Північна, Корея Південна. Структура економіки, темпи економічного розвитку двох країн значно відрізняються. Корея Північна – закрита, індустріально-аграрна держава з централізовано керованим типом економіки. Корея Південна на початку 60-х років минулого століття була типовою відсталою країною. Маючи обмежені природні ресурси, відсталу економіку, країна почала розвивати галузі, що покладалися на головний ресурс країни – дешеву робочу силу. Продукція працемістких взуттєвої, текстильної, деревообробної галузей була зорієнтована на експорт. Зняття всіх бар’єрів для торгівлі та іноземних інвестицій призвело до швидкого нагромадження капіталу, ефективного розподілу ресурсів і виходу на сучасний технічний рівень господарства. Зараз Південна Корея займає провідні позиції у виробництві наукоємної продукції: побутової електроніки, комп’ютерів, мікроелектроніки, автомобілів. Широко відомими стали торгові марки побутової техніки (Samsung, LG, Daewoo) та автомобілів (Daewoo, Hyundai, КІА), що виробляються у цій країні. У структурі експорту країни 95% належать готовим виробам.

Монголія належить до постсоціалістичних країн перехідної економіки. Основа господарства країни – сільське господарство, в якому задіяно 40% працюючого населення. Продукція головної галузі сільського господарства – тваринництва служить сировиною для легкої та харчової промисловості і становить значну частину внутрішнього торгового обігу країни і понад 1/3 вартості експорту. Розвиненою є також гірничодобувна галузь. Тут виявлено значні родовища кам’яного і бурого вугілля, урану, золота, срібла, міді, олова, залізної руди, фосфоритів.