Політична напруженість - ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА (конспект)

Дана карта може бути використана при вивченні глобальних проблем людства, зокрема проблеми збереження миру на Землі.

Глобальними є проблеми, що так чи інакше торкаються кожної країни, і вирішення яких можливе за умови поєднання зусиль усіх народів. Більшість глобальних проблем виникли й особливо загострились у середині ХХ ст. внаслідок стрімкого збільшення населення світу та швидкого розвитку промисловості.

Глобальні проблеми діляться на політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні. Найактуальнішими для людства є політичні проблеми: гонки озброєнь; розв’язання регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів у різних куточках планети тощо. Останнього часу особливої гостроти набула проблема боротьби з тероризмом.

Глобального характеру проблема війни та миру набула з появою зброї масового враження: хімічної, бактеріологічної і ядерної. Обмежити вплив можливої ядерної катастрофи на навколишнє середовище не можливо, що довела аварія на Чорнобильській АЕС. Тому застосування ядерної зброї навіть у локальному конфлікті може мати незворотні наслідки для людства. Шляхом розв’язання проблеми війни є припинення гонки озброєнь і роззброєння та вирішення всіх міждержавних суперечок виключно політичними засобами. Ключова роль тут відводиться ООН.

Офіційно в світі є п’ять країн, які мають ядерну зброю: США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія. Ці країни виступають гарантами миру та безпеки в світі. Проте існують держави (Індія, Пакистан, Ізраїль, Корея Північна), які всупереч міжнародним нормам вже мають ядерну зброю, або впритул наблизились до володіння нею. Опікуючись інтересами людства у 1994 році від ядерної зброї першою відмовилася Україна, яка на той час володіла третім за потужністю ядерним потенціалом світу. Слідом за Україною від ядерної зброї відмовились Казахстан і Білорусь.

На планеті продовжують палати гарячі точки – райони конфліктів міжетнічного і прикордонного характеру. На даній карті відмічені регіони поширення сепаратистських рухів, що найбільш характерні для багатонаціональних федеративних країн. Сепаратизм направлений на відокремлення і вихід певної території із-під юрисдикції держави, частиною якої є ця територія, тобто на отримання суверенітету.

Після успішного проведення міжнародного фізичного року в 1959 році підписано Міжнародний договір про Антарктиду. Відповідно до цього документу Антарктида не повинна використовуватися для військових цілей, там заборонена будь-яка військова діяльність, в тому числі – випробовування атомної зброї і захоронення радіоактивних відходів. Дванадцять держав-учасниць домовились про необхідність міжнародного співробітництва в Антарктиді в мирних цілях і свободи проведення на континенті наукових досліджень. Країни і зони їх інтересів в Антарктиді показані на карті. Щороку Антарктиду відвідують близько 6 тис. туристів. На Антарктичному півострові є туристична база та аеродром.