Охорона природи

Охорона природи - це комплексна система міжнародних, державних і громадських заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, в тому числі на збереження видового різноманіття (генофонду) флори і фауни Землі, а також її надр, водних ресурсів, атмосферного повітря і, відповідно, на збереження природних умов розвитку людського суспільства.

З метою охорони природи здійснюються такі заходи:

створення заповідних територій;

регламентація використання природних ресурсів;

захист природного середовища (водоохоронні заходи, рекультивація земель, регулювання поверхневого стоку, скорочення обсягу стічних вод та їх очищення і т.п.);

незалежна екологічна експертиза проектів і оцінка впливу господарської діяльності на навколишнє середовище;

моніторинг стану природного середовища (від регіонального до глобального моніторингу біосфери).

Дана карта дає уявлення про деякі природоохоронних територіях по країнах світу (щодо до загальної площі країни). Природоохоронні території, в залежності від цільового призначення, особливостей охоронного режиму і розмірів діляться на заповідники, національні парки, заказники, резервати, пам'ятки культури та інші заповідні території. Загальна площа заповідних територій світу становить понад 5% поверхні суші. Найбільш поширеними у світі є національні парки, заповідники та резервації.

Заповідники - це ділянки суші або акваторій, назавжди виведені з господарського використання; їх основне призначення - служити еталонами природи.

резерват - це території, на яких протягом кількох років у певні сезони або круглий рік охороняються окремі види тварин, рослин або частина природного комплексу.

Національні парки - найбільш поширена форма природоохоронних територій, для яких характерним є масовий допуск відвідувачів.

До найбільших за площею природоохоронних об'єктів світу належать Гренландський національний парк (7 млн га), Центрально-Калахарскій резерват в Ботсвані (Африка 5300 тисяч га), Великий Гобійський заповідник у Монголії, національний парк Велика пустеля Вікторія в Австралії та інші.

У країнах, що розвиваються частка природоохоронних територій дещо менше, ніж у розвинених, але вона постійно збільшується, тому що національні парки є досить прибутковими. Тим не менш, створення національних парків у країнах Африки, Азії, Латинської Америки гальмується необхідністю переселення кочових племен і можливістю зменшення ареалів їх господарської діяльності (полювання, землеробство). Під час збройних конфліктів території національних парків часто стають ареною зіткнень воюючих сторін. А для браконьєрів ці території нерідко стають місцем незаконних промислів. У світі функціонує багато міжнародних природоохоронних організацій. Серед них одна з найвідоміших - Всесвітній фонд дикої природи. Цей Фонд діє більш, ніж в 90 країнах і впливає на природоохоронну політику держав, сприяє реалізації екологічних програм.

<< Екологічні проблеми Викиди вуглекислого газу. Неписьменність >>

Copyright © 2011 Apycom jQuery Menus